Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попойти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попойти
Берлін: Українське слово, 1924

Попойти́, йду́, йде́ш, гл. Идти долго. Як попойшли ми день та другий, так на третій як повставали, то вже я не ступну на ноги. Кіев. у.