Словарь української мови (1924)/попоїсти

by Борис Грінченко

◀ попоїздити

Словарь української мови Борис Грінченко П попоїсти

попойти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попої́сти, ї́́м, їси́, гл. Поѣсть. Попороби до поту, то й попоїси в охоту. Грин. II. 309. Жінко! та чи нема чого попоїсти? Далебі аж шкура болить, так їсти хочеться. Котл. МЧ. 446.