Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попокуделити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попокуделити
Берлін: Українське слово, 1924

Попокуде́лити, лю, лиш, гл. Потаскать за волосы долго и сильно. Так він же його і попокуделив. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.