Словарь української мови (1924)/пополякати
| ◀ пополювати | Словарь української мови П пополякати |
попоміряти ▶ |
|
Пополяка́ти, ка́ю, єш, гл. Напугать сильно. Уже і так пополякали, насилу баби одшептали. Котл. Ен. II. 41.
| ◀ пополювати | Словарь української мови Борис Грінченко П пополякати |
попоміряти ▶ |
|
Словарь української мови — П
пополякати
Борис Грінченко
1924
Пополяка́ти, ка́ю, єш, гл. Напугать сильно. Уже і так пополякали, насилу баби одшептали. Котл. Ен. II. 41.