Словарь української мови (1924)/попоміряти

by Борис Грінченко

◀ пополякати

Словарь української мови Борис Грінченко П попоміряти

попомотати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попомі́ряти, ряю, єш, гл. 1) Помѣрять много. 2) Много, долго идти какою либо дорогою. Далекий шлях, панибрати… Попоміряв і я колись, щоб його не мірять! Шевч. 78.