Словарь української мови (1924)/попонудитися
Зовнішній вигляд
◀ попонудити | Словарь української мови П попонудитися |
попонько ▶ |
|
Попонуди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Попонудити. А побрались, — що було я попонужуся, поки не пішли діти. Г. Барв. 42.