Словарь української мови (1924)/попопросити
| ◀ попопрати | Словарь української мови П попопросити |
попоп'ястися ▶ |
|
Попопроси́ти, шу́, сиш, гл. Напроситься, просить много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. I. 32.
| ◀ попопрати | Словарь української мови Борис Грінченко П попопросити |
попоп'ястися ▶ |
|
Словарь української мови — П
попопросити
Борис Грінченко
1924
Попопроси́ти, шу́, сиш, гл. Напроситься, просить много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. I. 32.