Словарь української мови (1924)/попопрати
| ◀ попоплакати | Словарь української мови П попопрати |
попопросити ▶ |
|
Попопра́ти, перу́, ре́ш, гл. 1) Постирать много. 2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ. Харьк. у.
| ◀ попоплакати | Словарь української мови Борис Грінченко П попопрати |
попопросити ▶ |
|
Словарь української мови — П
попопрати
Борис Грінченко
1924
Попопра́ти, перу́, ре́ш, гл. 1) Постирать много. 2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ. Харьк. у.