Словарь української мови (1924)/попостояти
| ◀ попостити | Словарь української мови П попостояти |
попотіпати ▶ |
|
Попосто́яти, сто́ю, їш, гл. Простоять много, настояться. Добре, що перва прийшла, а то б попостояла. Г. Барв. 498.
| ◀ попостити | Словарь української мови Борис Грінченко П попостояти |
попотіпати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попостояти
Борис Грінченко
1924
Попосто́яти, сто́ю, їш, гл. Простоять много, настояться. Добре, що перва прийшла, а то б попостояла. Г. Барв. 498.