Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Попоті́ти, ті́ємо, єте, гл. Вспотѣть (о многихъ). Біжучи, попотіли. АД. II. 37.