Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поприкладати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поприкладати
Берлін: Українське слово, 1924

Поприклада́ти, да́ю, єш, гл. То-же, что и приложи́ти, но во множествѣ. Поприкладала до чиряків печеної цибулі. Харьк. Поприкладав (печатку) усім на лобі. Чуб. II. 605.