Словарь української мови (1924)/поприколювати
| ◀ поприковувати | Словарь української мови П поприколювати |
поприкороччувати ▶ |
|
Поприко́лювати, люю, єш, гл. Пришпилить (во множествѣ).
| ◀ поприковувати | Словарь української мови Борис Грінченко П поприколювати |
поприкороччувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поприколювати
Борис Грінченко
1924
Поприко́лювати, люю, єш, гл. Пришпилить (во множествѣ).