Словарь української мови (1924)/поприкороччувати
| ◀ поприколювати | Словарь української мови П поприкороччувати |
поприкочувати ▶ |
|
Поприкоро́ччувати, чую, єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так. Богод. у.
| ◀ поприколювати | Словарь української мови Борис Грінченко П поприкороччувати |
поприкочувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поприкороччувати
Борис Грінченко
1924
Поприкоро́ччувати, чую, єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так. Богод. у.