Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поприкороччувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поприкороччувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поприкоро́ччувати, чую, єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так. Богод. у.