Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поприпинати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поприпинати
Берлін: Українське слово, 1924

Поприпина́ти, на́ю, єш, гл. Привязать на веревку (многихъ). Назад руки пов'язали, до коней поприпинали. Гол. I. 155.