Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поприпізняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поприпізняти
Берлін: Українське слово, 1924

Поприпізня́ти, ня́ємо, єте, гл. — що. Запоздать съ чѣмъ. Поприпізняли сіяти. Литин. у.