Словарь української мови (1924)/попритоптувати
Зовнішній вигляд
◀ поприти | Словарь української мови П попритоптувати |
попритужувати ▶ |
|
Поприто́птувати, тую, єш, гл. Притоптать (во множествѣ). Вийшов сіяч сіяти насіння своє; і як він сіяв, инше впало край шляху, і попритоптувано його. Єв. Л. VIII. 5.