Словарь української мови (1924)/попритужувати
| ◀ попритоптувати | Словарь української мови П попритужувати |
попритулювати ▶ |
|
Поприту́жувати, жую, єш, гл. Придавить, притянуть жердями солому на крышѣ. Треба добрими притужинами попритужувати солому, а то зсунеться з криші. Волч. у.