Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попритулювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попритулювати
Берлін: Українське слово, 1924

Поприту́лювати, люю, єш, поприту́люватися, люємося, єтеся, гл. = Попритуляти, ся. (Хати) позлазили вниз, поховались між купами каміння, попритулювались до провалин. Левиц. ПЙО. I. 474.