Словарь української мови (1924)/попровірчувати
| ◀ попровадитися | Словарь української мови П попровірчувати |
попроганяти ▶ |
|
Попрові́рчувати, чую, єш, гл. Просверлить (во множествѣ). Попровірчував дірочки в дошці. Харьк.
| ◀ попровадитися | Словарь української мови Борис Грінченко П попровірчувати |
попроганяти ▶ |
|
Словарь української мови — П
попровірчувати
Борис Грінченко
1924
Попрові́рчувати, чую, єш, гл. Просверлить (во множествѣ). Попровірчував дірочки в дошці. Харьк.