Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попровірчувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попровірчувати
Берлін: Українське слово, 1924

Попрові́рчувати, чую, єш, гл. Просверлить (во множествѣ). Попровірчував дірочки в дошці. Харьк.