Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попроганяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попроганяти
Берлін: Українське слово, 1924

Попроганя́ти, ня́ю, єш, гл. = Попрого́нити. Роботників, вражих синів, зовсім попроганяли. Драг. 290.