Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попромітати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ попромінювати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попромітати 		попропадати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Попроміта́ти, та́ю, єш, гл. Промести (во множествѣ). Всі стежки попромітали.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/попромітати&oldid=521692