Словарь української мови (1924)/попростювати
Зовнішній вигляд
◀ попроститися | Словарь української мови П попростювати |
попростягати ▶ |
|
Попростюва́ти, тю́ю, єш, гл. Походить, побродить. Попростює по степу корова, хоч трохи напасеться, а прийде — підкинь сіна. Лебед. у.