Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попростювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попростювати
Берлін: Українське слово, 1924

Попростюва́ти, тю́ю, єш, гл. Походить, побродить. Попростює по степу корова, хоч трохи напасеться, а прийде — підкинь сіна. Лебед. у.