Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попрутикувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попрутикувати
Берлін: Українське слово, 1924

Попрутикува́ти, ку́ю, єш, гл. Сдѣлать пру́тик. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках. Кіев. у.