Словарь української мови (1924)/попрясти
Зовнішній вигляд
◀ попряник | Словарь української мови П попрясти |
попрястися ▶ |
|
Попря́сти, ду́, де́ш, гл. Спрясть. На́ тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла. Рудч. Ск. II. 44.