Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попрястися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попрястися
Берлін: Українське слово, 1924

Попря́стися, ду́ся, де́шся, гл. 1) Попрясть нѣкоторое время. 2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались. Рудч. Ск. II. 44.