Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попрятно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попрятно
Берлін: Українське слово, 1924

Попря́тно, нар. Чисто, опрятно. Вх. Зн. 53.