Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попрятувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попрятувати
Берлін: Українське слово, 1924

Попря́тувати, тую, єш, гл. Прибирать. Взялись попрятувати. Св. Л. 280.