Словарь української мови (1924)/попряхи

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попряхи
Берлін: Українське слово, 1924

По́пряхи, рях, ж. мн. Дневныя собранія дѣвушекъ въ досвітча́ній хатѣ, безъ участія парней, для пряденія и другихъ работъ; бываютъ послѣ 1 октября. Мил. 61. Приходь до мене на попряхи. КС. 1883. XII. 698. Після Миколи не виходила ні на досвітки, ні до кого на попряхи. Мир. Пов. I. 137.