Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попувати
Берлін: Українське слово, 1924

Попува́ти, пу́ю, єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує. К. МБ. X. 2.