Словарь української мови (1924)/попувати
| ◀ попування | Словарь української мови П попувати |
попудити ▶ |
|
Попува́ти, пу́ю, єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує. К. МБ. X. 2.
| ◀ попування | Словарь української мови Борис Грінченко П попувати |
попудити ▶ |
|
Словарь української мови — П
попувати
Борис Грінченко
1924
Попува́ти, пу́ю, єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує. К. МБ. X. 2.