Словарь української мови (1924)/попукати
| ◀ попужнути | Словарь української мови П попукати |
попукатися ▶ |
|
Попу́кати, каю, єш, гл. 1) Постучать. 2) Лопнуть (во множествѣ). Попукають шибки у зімі. Каменец. у.
| ◀ попужнути | Словарь української мови Борис Грінченко П попукати |
попукатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
попукати
Борис Грінченко
1924
Попу́кати, каю, єш, гл. 1) Постучать. 2) Лопнуть (во множествѣ). Попукають шибки у зімі. Каменец. у.