Словарь української мови (1924)/попужнути
| ◀ попудити | Словарь української мови П попужнути |
попукати ▶ |
|
Попужну́ти, жну́, не́ш, гл. Пугнуть. Як уже пужнули драпіжників, вона поруч з батьком на диво билась з ворогами. Стор. МПр. 28.
| ◀ попудити | Словарь української мови Борис Грінченко П попужнути |
попукати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попужнути
Борис Грінченко
1924
Попужну́ти, жну́, не́ш, гл. Пугнуть. Як уже пужнули драпіжників, вона поруч з батьком на диво билась з ворогами. Стор. МПр. 28.