Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попужнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попужнути
Берлін: Українське слово, 1924

Попужну́ти, жну́, не́ш, гл. Пугнуть. Як уже пужнули драпіжників, вона поруч з батьком на диво билась з ворогами. Стор. МПр. 28.