Словарь української мови (1924)/попідбірати

by Борис Грінченко

◀ попідбігати

Словарь української мови Борис Грінченко П попідбірати

попід-біччу ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попідбіра́ти, ра́ю, єш, гл. Подобрать (во множествѣ).