Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попід-біччу

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попід-біччу
Берлін: Українське слово, 1924

Попід-бі́ччу. Подъ бокъ. Вона лежить на землі, а він б'є її попід-біччу ногами. Новомоск. у.