Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попідводити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попідводити
Берлін: Українське слово, 1924

Попідво́дити, джу, диш, гл. То-же, что и підвести́, но во множествѣ. Вона її (піч) попідводила, помастила, опрятала. Чуб. II. 67.