Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попідводитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попідводитися
Берлін: Українське слово, 1924

Попідво́дитися, димося, дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Харьк. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився. Волч. у.