Словарь української мови (1924)/попідгризати

by Борис Грінченко

◀ попідгортатися

Словарь української мови Борис Грінченко П попідгризати

попідгрібати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попідгриза́ти, за́ю, єш, гл. Подъѣсть, подгрызть. Щось капусту попідгризало, — невже миші так укинулися, що й по городах єсть? Славяносерб. у.