Словарь української мови (1924)/попідгрібати
| ◀ попідгризати | Словарь української мови П попідгрібати |
попіддирати ▶ |
|
Попідгріба́ти, ба́ю, єш, гл. Подгресть. (во множествѣ). Оту солому попідгрібай до ожереду. Харьк. у.
| ◀ попідгризати | Словарь української мови Борис Грінченко П попідгрібати |
попіддирати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попідгрібати
Борис Грінченко
1924
Попідгріба́ти, ба́ю, єш, гл. Подгресть. (во множествѣ). Оту солому попідгрібай до ожереду. Харьк. у.