Словарь української мови (1924)/попідковувати
Зовнішній вигляд
◀ попідкладати | Словарь української мови П попідковувати |
попідколювати ▶ |
|
Попідко́вувати, вую, єш, гл. Подковать (во множествѣ).
◀ попідкладати | Словарь української мови Борис Грінченко П попідковувати |
попідколювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попідковувати
Борис Грінченко
1924
Попідко́вувати, вую, єш, гл. Подковать (во множествѣ).