Словарь української мови (1924)/попідколювати
| ◀ попідковувати | Словарь української мови П попідколювати |
попідкопувати ▶ |
|
Попідко́лювати, люю, єш, гл. То-же, что и підколо́ти, но во множествѣ. Пальці попідколювала. Васильк. у.
| ◀ попідковувати | Словарь української мови Борис Грінченко П попідколювати |
попідкопувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попідколювати
Борис Грінченко
1924
Попідко́лювати, люю, єш, гл. То-же, что и підколо́ти, но во множествѣ. Пальці попідколювала. Васильк. у.