Словарь української мови (1924)/попідпірати
| ◀ попідпікувати | Словарь української мови П попідпірати |
попідпливати ▶ |
|
Попідпіра́ти, ра́ю, єш, гл. То-же, что и підпе́рти, но во множествѣ. Попідпірав тин кілками, щоб не впав. Харьк.
| ◀ попідпікувати | Словарь української мови Борис Грінченко П попідпірати |
попідпливати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попідпірати
Борис Грінченко
1924
Попідпіра́ти, ра́ю, єш, гл. То-же, что и підпе́рти, но во множествѣ. Попідпірав тин кілками, щоб не впав. Харьк.