Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порачити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порачити
Берлін: Українське слово, 1924

Пора́чити, чу, чиш, гл. Въ пѣснѣ: ущипнуть (о ракѣ). Трохи мене рак не порачив. МУЕ. I. 157.