Словарь української мови (1924)/порачкувати
Зовнішній вигляд
◀ порачити | Словарь української мови П порачкувати |
пораяти ▶ |
|
Порачкува́ти, ку́ю, єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ. Присів у борозну й тихо, як той злодій, порачкував. Мир. ХРВ. 60.