Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порачкувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порачкувати
Берлін: Українське слово, 1924

Порачкува́ти, ку́ю, єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ. Присів у борозну й тихо, як той злодій, порачкував. Мир. ХРВ. 60.