Словарь української мови (1924)/поринати

by Борис Грінченко

◀ поримарювати

Словарь української мови Борис Грінченко П поринати

поринути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Порина́ти, на́ю, єш, гл. Нырять. Мнж. 141. На ставі пишно лебідь плив, а гуси сірії край його поринали. Греб. 362. Любо місяцю з зорями в воду поринати. К. Досв. 90.