Словарь української мови (1924)/порозбивати

by Борис Грінченко

◀ порожняк

Словарь української мови Борис Грінченко П порозбивати

порозбиватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Порозбива́ти, ва́ю, єш, гл. То-же, что и розбити, но во множествѣ. Двері порозбивав. Мнж. 34. Порозбивали з горілкою бочки. ЗОЮР. I. 245. Він би й губи й зуби усім порозбивав. ЗОЮР. I. 95.