Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порозвірчувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порозвірчувати
Берлін: Українське слово, 1924

Порозві́рчувати, чую, єш, гл. Разворотить, размотать (во множествѣ).