Словарь української мови (1924)/порозвірчувати
Зовнішній вигляд
◀ порозвінчувати | Словарь української мови П порозвірчувати |
порозвішувати ▶ |
|
Порозві́рчувати, чую, єш, гл. Разворотить, размотать (во множествѣ).
◀ порозвінчувати | Словарь української мови Борис Грінченко П порозвірчувати |
порозвішувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
порозвірчувати
Борис Грінченко
1924
Порозві́рчувати, чую, єш, гл. Разворотить, размотать (во множествѣ).