Словарь української мови (1924)/порозвішувати
Зовнішній вигляд
◀ порозвірчувати | Словарь української мови П порозвішувати |
порозводити ▶ |
|
Порозві́шувати, шую, єш, гл. Развѣсить (во множествѣ). Драг. 288. Порозвішували їх, щоб висохли. Грин. I. 31. Розмальовані лихтарі скрізь порозвішувані по деревах. Стор. МПр. 80.