Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порочно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порочно
Берлін: Українське слово, 1924

Поро́чно нар. Погодно. Жив тут недалеко у пана одного він порочно. МВ. (О. 1862. I. 102).