Словарь української мови (1924)/пороша
Зовнішній вигляд
◀ порочно | Словарь української мови П пороша |
порошина ▶ |
|
Поро́ша, ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. III. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. Порошенька.