Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пороша

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пороша
Берлін: Українське слово, 1924

Поро́ша, ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. III. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. Порошенька.