Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порошина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порошина
Берлін: Українське слово, 1924

Пороши́на, ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. Ум. Пороши́нка.