Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порошити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порошити
Берлін: Українське слово, 1924

Пороши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Пылить. 2) О снѣгѣ: сыпаться. Сніг порошить.